У 2020-2021 рр. було розширено застосування концепції ділової мети та визначення господарської операції для цілей ТЦУ, запроваджено трирівневу систему звітності у сфері ТЦУ, змінено підхід до економічного аналізу під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для контрольованих операцій із сировинними товарами, удосконалено механізм пропорційного коригування та інше.
- Актуальні новини >>>
- Податковий кодекс України: стаття 39 «Трансфертне ціноутворення» >>>
- Консультацїі на тему >>>
Критерії пов'язаності осіб
Перелік та характеристики належності юридичних та фізичних осіб до складу пов'язаних визначено пп. 14.1.159 ПКУ. Таким чином, критерії пов'язності осіб є такими:
| Для юридичних осіб | Для фізичної та юридичної особи** | Для фізичних осіб** |
| одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків (крім міжнародних, фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб'єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації) |
Фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 25% і більше Для цілей визначення, чи володіє фізична особа безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у розмірі 25% і більше у юридичній особі, усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) фізичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:
|
Чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування. |
| Одна і та ж юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юрособі у розмірі 25% і більше | Фізична особа має право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юрособи або призначати (обирати) не менш як 50% складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради. | |
| Одна і та ж юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юрособи | Фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі | |
| Одна й та ж юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50% і більше складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юрособи | Фізична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50% і більше складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради | |
| Принаймні 50% складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юрособи складають одні і ті самі фізособи | Фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи | |
| Сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї фізичної особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, — більше ніж у 10 разів)* | ||
| Одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); | ||
| Юрособа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50% і більше складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради | ||
| Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа | ||
| Повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа. | ||
| сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб'єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації) та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб'єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації), стосовно іншої юридичної особи, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, — більше ніж у 10 разів). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії* | ||
| доходи (виручка) юридичної особи - резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі - нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи - резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку; | ||
| вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою - резидентом в іншої окремої юридичної особи - нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою - резидентом; | ||
|
* При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фіндопомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду) ** Якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами, такі особи визнаються пов’язаними між собою. |
||
Розмір частки володіння корпоративними правами розраховується у разі:
- опосередкованого володіння (в одному ланцюгу) - шляхом множення часток володіння корпоративними правами;
- володіння через кілька ланцюгів - шляхом підсумовування часток володіння корпоративними правами в кожному ланцюгу.
у разі коли частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу становить 25 і більше відсотків, усі особи такого ланцюга є пов’язаними (незалежно від результатів множення).
Принцип «витягнутої руки»
Платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повиненвизначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки».
Обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов'язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.
Згідно з пп. 39.2.1.8 ПКУ, умови, за яких госпоперації визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»:
- якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, ціна вважається такою, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна (максимальна) ціна (націнка) продажу або індикативна ціна. У такому разі ціна операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», визначається відповідно до цієї статті, але не може бути меншою за мінімальну ціну (націнку) або індикативну ціну та більшою за максимальну ціну (націнку);
- якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» для цілей оподаткування;
- у разі проведення аукціону (публічних торгів), обов'язковість проведення якого визначена законом, умови, які склалися за результатами такого аукціону (публічних торгів), визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»;
- якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, сформовані під час такого продажу, визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки».
Контрольовані та неконтрольовані операції
Трансфертне ціноутворення використовується виключно для контролю обчислення податку на прибуток.
| Контрольовані операції | Неконтрольовані операції |
| господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами — нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ * | госпоперації, не передбачені підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.5 ПКУ здійснюються між непов'язаними особами (пп. 39.2.1.6 ПКУ) |
| зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів * | |
| господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій) , затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, або які є резидентами цих держав (територій)** | |
| господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1 цього підпункту*** | |
| Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні | |
|
* Якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків та нерезидентом, передбачених підпунктом 39.2.1.1 ПКУ, право власності на предмет (результат) такої операції перш ніж перейти від платника податків до такого нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від такого нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох осіб і операція між відповідним резидентом та жодною з таких осіб не визнавалася платником податку контрольованою операцією, така операція вважається контрольованою операцією між платником податків та таким нерезидентом, якщо особи, до яких перейшло право власності:
** Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:
Пропозиції до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, визначеним цим підпунктом, з відповідним обґрунтуванням надаються щороку до 1 жовтня центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі якщо зміни до зазначеного переліку затверджуються Кабінетом Міністрів України до 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. У разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня другого звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. *** Перелік організаційно-правових форм, що затверджується Кабінетом Міністрів України, включає організаційно-правові форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в", "ґ" підпункту 39.2.1.1 цього підпункту, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:
У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. |
|
Істотні активи та ризики
Підпункт 39.2.1.5 ПКУ встановлює правила визначення операції контрольованою, якщо вона здійснюється в ланцюгу господарських операцій між платником податків і нерезидентом.
- під істотними функціями розуміються функції, які платник податків та нерезидент - сторони контрольованої операції не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб;
- під істотними активами розуміються активи, використання яких є необхідним під час здійснення таких операцій та які відсутні у платника податків та нерезидента - сторін контрольованої операції;
- під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов'язковим для ділової практики таких операцій.
Критерії для визнання операції контрольованою
За пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Крім того, передбачається, що обсяг госпоперацій платника податків з метою цього вартісного критерію буде обраховуватися за цінами, які відповідають принципу «витягнутої руки» (пп. 39.2.1.9 ПКУ).
Податкові перевірки контрольованих операцій
Як ми знаємо, норми п. 102.1 ПКУ дозволяють податківцям провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня. Але для ТЦУ передбачений строк 7 років (2555 днів) — саме за цей період може бути проведена перевірка у межах ТЦУ.
Аби податківці мали що перевіряти, норми п. 44.3 ПКУ передбачають строк збереження документів у межах перевірки дотримання вимог ст. 39 ПКУ за останні 7 років — у разі проведення перевірки контрольованої операції саме протягом 2555 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.
Увага! З 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно) строки давності, встановлені ПКУ, переривалися. Це було запроваджено спочатку у звязку з коронавірусним карантином (п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), потім аналогічна норма зявился у звязку із воєнним станом (п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), але з 01.08.2023 р. перебіг строків давності був відновлений
За пп. 39.5.2.13 ПКУ контролюючий орган, який проводить перевірку з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", має право:
а) надсилати запити про надання документів (інформації) щодо контрольованої операції іншим платникам податків відповідно до пункту 73.3.1 п. 73.3 статті 73 цього Кодексу, які:
- є сторонами контрольованої операції, що перевіряється, або
- були задіяні в ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг, інших об'єктів цивільних прав), що є предметом контрольованої операції, або
- з урахуванням інформації, отриманої від платника податків та/або від інших суб'єктів інформаційних відносин, володіють інформацією, необхідною для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".
У разі ненадання платниками податків, зазначеними у підпункті «а» цього підпункту, документів (інформації) на запит контролюючого органу, який проводить перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», та/або надання неповної інформації контролюючий орган має право провести зустрічну звірку таких платників податків у порядку, передбаченому пунктом 73.5 статті 73 цього Кодексу;
б) проводити опитування посадових осіб та/або працівників платників податків, які є сторонами контрольованої операції. Платники податків зобов'язані забезпечити можливість посадовим особам, які проводять перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», провести опитування відповідних посадових осіб або працівників;
в) надсилати запити компетентним органам іноземних держав щодо предмета та обставин здійснення контрольованої операції та/або щодо господарської діяльності та фінансової звітності нерезидента — сторони контрольованої операції;
г) проводити зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами) для обговорення методів визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», застосованої контролюючим органом під час перевірки;
ґ) відвідувати та проводити з дозволу платника податків огляд приміщень, об'єктів та споруд, де провадиться діяльність платника податків, пов'язана з проведенням контрольованої операції.
Тривалість перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» не повинна перевищувати 18 місяців (пп. 39.5.2.8 ПКУ). Як і раніше, 18 місяців відраховуються з дня прийняття рішення про її проведення до дня складення довідки (акта) про проведення такої перевірки.
Звітність та документація
Звітність. Заповнення додатка ТЦ до Декларації з податку на прибуток прямо пов'язане із заповненням звіту про контрольовані операції. Але Звіт про контрольовані операції разом із декларацією з податку на прибуток подавати не треба, бо він є самостійним звітом і подається до 1 жовтня року, наступного за звітним.
Документація з трансфертного ціноутворення та глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) подаються платником податків державною мовою в паперовому вигляді або в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У разі подання разом із документацією документів, викладених іноземною мовою, платник податків одночасно подає переклад таких документів державною мовою.
Засвідчення автентичності перекладу документації з трансфертного ціноутворення та глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) державною мовою не здійснюється.
Значення вартісних показників глобальної документації можуть зазначатися у валюті, в якій материнська компанія міжнародної групи компаній складає консолідовану фінансову звітність.
За пп. 39.4.10 ПКУ платник податків — резидент України, який належить до міжнародної групи компаній, у випадках, визначених у цьому підпункті, зобов'язаний подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
ДПС має право надіслати платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з дати його отримання інформацію відповідно до підпунктів 39.4.6 і 39.4.7 пункту 39.4 цієї статті та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у разі встановлення однієї з таких обставин:
- подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформації в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.6 пункту 39.4 цієї статті, та/або не містить належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»;
- подана платником податків глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) не містить інформації в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.7 пункту 39.4 цієї статті.
Зазначена додаткова інформація є невід'ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення та/або глобальної документації (майстер-файла) – пп. 39.4.9. ПКУ.
Штрафні санкції в трансфертному ціноутворенні
| Суть порушення | Розмір штрафу |
| Неподання платником податків відповідно до вимог ст. 39 ПКУ (п. 120.3 ПКУ): — звіту про контрольовані операції |
300 розмірів п.м.п.о. |
| — та/або документації з трансфертного ціноутворення, | 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів п.м.п.о. |
| — та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), визначеної підпунктами 39.4.7 та 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 ПКУ | 300 розмірів п.м.п.о. |
| — та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, | 1000 розмірів п.м.п.о. |
| — та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній | 50 розмірів п.м.п.о. |
| Неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.3 ПКУ | 5 розмірів п.м.п.о., за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 300 розмірів п.м.п.о. |
| Невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції та/або невключення до поданого звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній інформації відповідно до вимог статті 39 ПКУ (п. 120.4 ПКУ) | 1% суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів п.м.п.о., за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році; 1% суми доходу (виручки) учасника міжнародної групи компаній, інформація про якого в порушення вимог ПКУ не відображена у звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів п.м.п.о. |
| Неподання платником податків уточнюючого звіту про контрольовані операції після спливу 30 к.д., наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.4 ПКУ | 1 розмір п.м.п.о. за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів п.м.п.о. |
| Надання недостовірної інформації (п. 120.5 ПКУ): — в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній |
50 розмірів п.м.п.о. |
| — та/або у звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній щодо учасника міжнародної групи компаній | 200 розмірів п.м.п.о. |
| Неподання уточнюючого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній протягом 30 к.д. з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній вважається несвоєчасним поданням платником податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (п. 120.5 ПКУ) | 10 розмірів п.м.п.о., за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу), але не більше 1000 розмірів п.м.п.о. |
| Несвоєчасне подання платником податків: — звіту про контрольовані операції |
1 розмір п.м.п.о., за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів п.м.п.о. |
| — та/або документації з трансфертного ціноутворення | 2 розміри п.м.п.о., за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 ПКУ, але не більше 200 розмірів п.м.п.о. |
| — та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) | 3 розміри п.м.п.о., за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 ПКУ, але не більше 300 розмірів п.м.п.о. |
| — та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній | 10 розмірів п.м.п.о., за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу), але не більше 1000 розмірів п.м.п.о.; |
| — та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу, | 1 розмір п.м.п.о., за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів п.м.п.о.. |
| — або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 ПКУ | 1 розмір п.м.п.о., за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів п.м.п.о. |
У таблиці п.м.п.о – це прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року.