Ставки податку на прибуток

Базова (основна) ставка податку — 18 %.

Під час провадження страхової діяльності юросіб-резидентів одночасно з базовою ставкою податку на прибуток, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

• 3% — за договорами страхування від об'єкта оподаткування, що визначається у пп. 141.1.2 ПКУ (страхові платежі, внески, премії, нараховані за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, внески, премії за договорами співстрахування включаються до складу об'єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування. Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об'єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до пп. 136.2.1 і 136.2.2 ПКУ, не включаються);
• 0% — за договорами з довгострокового страхування життя, добровільного медичного страхування та страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених пп. 14.1.52, 14.1.52-1, 14.1.52-2 і 14.1.116 ПКУ.

До доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України застосовуються ставки:

• 0% — від суми страхових виплат (відшкодувань) фізособам — нерезидентам за договорами з обов'язкових видів страхування, а також за договорами страхування «Зелена карта» та страхування пасажирських перевезень цивільної авіації (пп. 141.4 ПКУ);
• 4% — від страхових виплат (відшкодувань) за договорами страхування ризиків за межами України (пп. 141.4.5 ПКУ);
• 5% - від суми доходів  нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам  (пп. 141.4.11 ПКУ)
• 6% — від суми фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту (пп. 141.4.4 ПКУ);
• 12% — від страхових платежів, виплат на користь нерезидентів у разі яко не застосовуються ставки 0% і 4% (пп. 141.4 ПКУ);
• 15% — від суми виплат нерезидентам у вигляді процентів, дивідендів, роялті, фрахту, доходів від інжинірингу, орендної плати, від продажу нерухомості тощо (пп. 141.4.2 ПКУ);
• 20% — від суми виплат нерезидентам за виробництво та розповсюдження реклами (пп. 141.4.6 ПКУ).

Під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

• 10% — від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів;
• 18% — від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

Критерії для застосування ставки 0%

5 серпня 2017 року набула чинності постанова КМУ від 09.08.2017 р. №592, якою затверджено:

• Порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку;
• форму спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Постанову №592 видано з метою реалізації положень Закону №1797-VIII, яким, зокрема, запроваджено податкові канікули (застосування платниками податку на прибуток підприємств нульової ставки цього податку).

Так, платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2021 року можуть застосовувати ставку 0% податку на прибуток із поданням спрощеної податкової декларації.

Перехід платників на нульову ставку податку на прибуток

При переході на нульову ставку податку на прибуток підприємств платники повинні дотримуватись таких умов:

— річний дохід, визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний період, не повинен перевищувати 3 млн грн;

— розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду зарплати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати;

— відповідати одному із критеріїв:

• утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
• діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
• які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

Як перейти на нульову ставку?

Хоча Порядок №592 набрав чинності лише 15.08.2017 р., це не позбавляє платників податку на прибуток права на застосування нульової ставки у 2017 р. Податківці прокоментували цей документ, а також правила застосування нульової ставки податку на прибуток у листі ДФСУ від 04.09.2017 р. №23407/7/99-99-15-02-01-17.

Питання про перехід на нульову ставку можна розглядати аж наприкінці звітного року — чи вписується підприємство до усіх умов та критеріїв для нульової ставки, чи ні. У разі ствердної відповіді можна просто подати спрощену декларацію про податок на прибуток і цим повідомити податкову, що підприємство вирішило скористатися нульовою ставкою. А зекономлений прибуток покласти до скарбнички до кращих часів.

Спрощена податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається платниками щороку за результатами кожного звітного (податкового) періоду, в якому застосовується нульова ставка цього податку, за формою, затвердженою Постановою №592. За відсутності підстав для застосування нульової ставки платники подають податкову декларацію з податку на прибуток за основною формою, затвердженою Наказом №897.

Заборона застосовування нульової ставки податку на прибуток

Не можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток платники, утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації.

Позбавлені права застосовувати нульову ставку податку на прибуток підприємств суб'єкти господарювання, які здійснюють такі види діяльності:

1) діяльність у сфері розваг, визначену пп. 14.1.46 ПКУ;

2) виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;

3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

5) фінансову та страхову діяльність (гр. 64 — гр. 66 Секції K КВЕД ДК 009:2010);

6) діяльність з обміну валют;

7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

8) операції з нерухомим майном (гр.68 КВЕД ДК 009:2010);

9) поштову та кур'єрську діяльність (гр.53 КВЕД ДК 009:2010);

10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

12) охоронну діяльність;

13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

14) виробництво продукції на давальницькій сировині;

15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

17) діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр.69 КВЕД ДК 009:2010);

18) діяльність у сфері інжинірингу (гр.71 КВЕД ДК 009:2010).

Оподаткування прибутку за ставкою 18%

Якщо в період застосування нульової ставки платник податку на прибуток у будь-якому звітному періоді досягнув показників щодо отримання щорічного обсягу доходів та середньооблікової кількості працівників або розміру щомісячної заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає зазначеним критеріям, то такий платник повинен оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18%.

Платники податку, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок із податку відповідно до порядку сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів та сплачують податок на прибуток за ставкою 18% за звітний податковий період, у якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.