• Посилання скопійовано

Види підприємств, які зобов'язані складати фінзвітність за МСФЗ

Перелік тих, хто зобов'язані складати фінансову звітність за МСФЗ

Перелік підприємств, які зобов’язані складати фінзвітність за МСФЗ (ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік)

Види підприємств Коментар
Підприємства, що становлять суспільний інтерес  Це такі підприємства (див. ст. 1 Закону про бухоблік):
  • підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;
  • банки;
  • страховики;
  • недержавні пенсійні фонди;
  • інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств);
  • підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до великих* підприємств
* Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
  • балансова вартість активів — понад 20 мільйонів євро;
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 мільйонів євро;
  • середня кількість працівників — понад 250 осіб.
публічні акціонерні товариства Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 2 Закону про АТ публічне акціонерне товариство — акціонерне товариство, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на організованому ринку капіталу.
суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях*, — фізична особа — підприємець чи юридична особа, яка здійснює діяльність**:
  • у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі з дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення,
  • видобування корисних копалин загальнодержавного значення,
  • реалізації видобутої продукції, відповідно до спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами, на підставі договору (угоди) щодо користування надрами, та/або
  • діяльність з транспортування трубопроводами природного газу, нафти та газового конденсату, у тому числі з метою транзиту.
До суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, також відносяться суб’єкти господарювання — учасники договору про спільну діяльність незалежно від їх володіння спеціальним дозволом на користування надрами, на підставі якого здійснюється відповідна проектна діяльність
* Видобувні галузі — галузі промисловості, пов’язані з геологічним вивченням надр, у тому числі з дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, діяльність у яких здійснюється відповідно до спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами, на підставі договору (угоди) щодо користування надрами, та/або пов’язані із діяльністю з транспортування трубопроводами природного газу, нафти та газового конденсату, у тому числі з метою транзиту (див. ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях»)
** Відповідно до спільного листа Мінфіну і Мінстату від 14.03.2018 р. №35230-06-5/6959, №04.3-07/22-18 з огляду на КВЕД-2010, діяльність з видобування корисних копалин відповідає кодам (див. спільний лист):
  • 05.10 «Добування кам'яного вугілля»;
  • 05.20 «Добування бурого вугілля»;
  • 06.10 «Добування сирої нафти»;
  • 06.20 «Добування природного газу»;
  • 07.10 «Добування залізних руд»;
  • 07.21 «Добування уранових і торієвих руд»;
  • 07.29 «Добування руд інших кольорових металів»;
  • 08.11 «Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю»;
  • 08.12 «Добування піску, гравію, глин і каоліну»;
  • 08.91 «Добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва мінеральних добрив»;
  • 08.92 «Добування торфу»;
  • 08.93 «Добування солі»;
  • 08.99 «Добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, н. в. і. у.».
Щоправда, в цьому листі наведені коди тільки стосовно діяльності з видобування корисних копалин. Немає в листі кодів для діяльності з користування надрами для геологічного вивчення, транспортування трубопроводами вуглеводнів.
материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес* Відповідно до п. 4 НП(С)БО 19 дочірнє підприємство — підприємство, яке перебуває під контролем материнського підприємства.
Окремого визначення материнського підприємства немає, але з визначення дочірнього випливає, що це те, яке контролює дочірнє.
Відповідно до п. 7 р. І НП(С)БО 2 дочірнє підприємство вважається контрольованим з боку материнського підприємства за наявності всіх таких умов:
1) материнське підприємство має владні повноваження щодо дочірнього підприємства;
2) результати діяльності дочірнього підприємства безпосередньо призводитимуть до змін у складі і вартості активів, зобов’язань, власного капіталу материнського підприємства;
3) материнське підприємство має фактичну можливість для здійснення владних повноважень.
Наявність прав захисту інтересів інвестора не є ознакою контролю. Приклади владних повноважень, ознак наявності владних повноважень у підприємства-інвестора, найбільш значущих видів діяльності, прав захисту інтересів інвесторів наведені в додатку до НП(С)БО 2
материнські підприємства великої групи**, які не належать до категорії великих підприємств
* Які підприємства відносяться до тих, які становлять суспільний інтерес, наведено в першому рядку цієї таблиці
** Відповідно до п. 6 р. І НП(С)БО 2 великими групами вважаються групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
  • балансова вартість активів — понад 20 мільйонів євро;
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 мільйонів євро;
  • середня кількість працівників — понад 250 осіб.
підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, наведеними в переліку, затвердженому КМУ Це такі підприємства (див. п. 2 Порядку №419):
  • надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);
  • недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);
  • допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

Відповідно до ч. 3 ст. 12-1 Закону про бухоблік підприємства, крім тих, що зазначені в таблиці, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Тобто, будь-яке підприємство може прийняти рішення про застосування МСФЗ. Але є певні проблеми для малих і середніх підприємств, про які ми писали тут.

Рубрика: Довідники/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі матеріали рубрики «Довідники»