Прожитковий мінімум і неоподаткований мінімум: у чому різниця?
Підпунктом 169.1.1 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку.
Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2025 рік” з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 3028 грн.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розміру штрафу як покарання!) неоподатковуваний мінімум складає 3028 грн х 50% = 1514 грн.
Таким чином, при кваліфікації злочинів або правопорушень, тобто в цілях притягнення особи до відповідальності, необхідно виходити з встановленої соціальної пільги 1514 грн.
А при розрахунку розміру штрафу, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України, - з неоподаткованого мінімуму доходів громадян, встановленого законодавством на сьогоднішній день у розмірі 17 гривень.
Приклад 1 (застосування норм КУпАП за несплату/несвоєчасну сплату ЄСВ)
Візьмемо статтю 165-1 КУпАП, яка встановлює відповідальність за порушення законодавства про збір та облік ЄСВ і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Вона говорить:
«Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
У 2025 році, в перекладі на гривні, ця норма означає:
«Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 х 1514 = 454 200 грн, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 40 х 17 = 680 грн до 80 х 17 = 1360 грн».
Аналогічно з’ясовуємо, що, якщо сума недоплати перевищить 454 200 грн, то сума адміністративного штрафу буде вже більшою - від 80 до 120 НМДГ (від 1360 грн до 2040 грн)
А в разі повторного вчинення протягом року цього ж правопорушення (незалежно від суми недоплати) – адмінштраф становитиме від 150 до 300 НМДГ (від 2550 грн до 5100 грн).
Докладно про саме такий спосіб застосування двох мінімумів наводиться в листі ДФСУ від 11.09.2015 №33814/7/99-99-17-03-01-17. Щоправда, цей лист застосовує прожитковий мінімум 2015 року, але логіка застосування, наведена в таблиці в цьому листі абсолютно зрозуміла.
Приклад 2 (застосування норм КУпАП і ККУ щодо крадіжки):
Працівник здійснив крадіжку на підприємстві, винну особу встановили. Яке покарання за законом йому загрожуватиме? Це залежить від кваліфікації правопорушення, яким воно буде, адміністративним чи кримінальним. Звісно, це залежить ще і від того, чи було таке правопорушення вчинено вперше, або хоча б вперше за останній рік. Але зараз, для спрощення, давайте розглянемо ситуацію, якщо таке з працівником трапилось вперше в житті (або раніше його не упіймали).
Візьмемо ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна». Вона говорить:
«Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’яти діб.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п’яти до десяти діб.»
Перекладаємо це на мову грошей:
- якщо вартість вкраденого не перевищує 757 грн (0,5 від 1514 грн), то працівнику загрожує один з варіантів: штраф 850-1700 грн; громадські роботи або адміністративний арешт;
- якщо вартість вкраденого більше 757 грн, але не перевищує 3028 грн, то штраф буде вже 1700-5100 грн; до видів покарання додаються виправні роботи, а громадські роботи чи арешт більш тривалі.
Але це не найбільш цікаве. Адже вкрасти працівник міг і на більшу суму! І ось тоді наступає кримінальна відповідальність.
Дивимось у ст. 185 ККУ «Крадіжка»:
«Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк.»
Тобто, у крадія є п’ять варіантів, з яких нас цікавить розмір штрафу – 1700-5100 грн як вид покарання за вчинений злочин за ч. 1 ст. 185 ККУ.
Проте і це все. Справа в тому, що за ККУ розмір дійсно має значення. А тому, в разі, якщо крадіжка завдала значної шкоди потерпілому, вона карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
Значна шкода для цієї статті ККУ визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (151 400 грн – 378 500 грн виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в розмірі 1514 грн).
Крадіжка, вчинена у великих розмірах ЧИ в умовах воєнного або надзвичайного стану, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років (ч. 4 ст. 185 ККУ).
Великим розміром вважається крадіжка на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення. Тобто, в мирний час більше 378 500 грн, а зараз, під час воєнного стану і просто більше 3028 грн (тобто, не дрібна крадіжка за ст. 51 КУпАП) – покарання вже не у вигляді штрафу, а реальне позбавлення волі.
Але і це не все, бо є і більше покарання. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Особливо великим розміром вважається крадіжка на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення. Тобто, більше 908 400 грн.
Приклад 3 (застосування норм ПКУ і ККУ за несплату податків):
Підприємство звинуватили в ухиленні від сплати податків. Що загрожує винним особам?
На початку зауважимо, що ухилення від сплати податків ДПС ще треба буде довести (у спорах з суб’єктами владних повноважень тягар доказування несуть саме контролери).
Наприклад, якщо податкова декларація була подана, а податки не сплачені своєчасно через відсутність коштів на рахунку платника, то ці обов'язкові платежі вважаються податковим боргом (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням штрафних санкцій (штрафу) та пені. Про це говорив ВС в постанові від 08.10.2004 р. №15, і цей підхід зберігається й зараз.
Наразі ПКУ прописує і що таке, податковий борг, і порядок його стягнення.
Про ухилення від сплати податків говорити неможна, якщо платник податку правильно і самостійно визначив суму податку до сплати. Та навіть якщо сума податку була в декларації визначена у меншій сумі, ніж належало, це могло бути наслідком помилки, а не умислу (який довести має саме ДПС).
Тому ПКУ встановлює різні розмірі санкцій до порушників. Але порушником в цьому випадку вважається сам платник податків (в нашому випадку – підприємство), а не його посадові особи або власники!
Штрафи за порушення правил сплати податків у 2025 році
| Порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання (ст. 124 ПКУ)* | ||
| Зміст порушення | Розмір штрафу | Норма ПКУ |
| Якщо порушення неумисне**: | п. 124.1 | |
| при затримці до 30 календарних днів включно | 5% погашеної суми податкового боргу | п. 124.1 |
| при затримці при затримці більше 30 календарних днів | 10% погашеної суми податкового боргу | п. 124.1 |
| у разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абз. 2 пп. 222.1.2 ПКУ | 10% від суми такого акцизного податку | п. 124.1-1 |
| Якщо порушення умисне | 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання. | п. 124.2 |
| Якщо умисне порушення повторне протягом 1095 днів або якщо прострочення сплати грошового зобов’язання більше 90 календарних днів | 50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання. | п. 124.3 |
| * У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізособі ППР з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізособи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 124.5 ПКУ). ** За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні послуги», з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує штрафи в розмірах, установлених п. 124.1 ПКУ (п. 124.4 ПКУ). |
||
А що ж посадові особи?
Адміністративна відповідальність за ухилення від сплати податків КУпАП не встановлена. Щоправда, в ній є ст. 163-2, яка прописує досить малий штраф (максимум 255 грн) за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), але це важко кваліфікувати як ухилення від сплати податків.
Подивимось у ст. 212 ККУ «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)», яка була декриміналізована та відповідальність обмежується лише штрафом. Вона говорить:
«Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, карається штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, карається штрафом від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.»
Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тобто, якщо ухилення від сплати податків було від 4 542 000 грн і більше (але до 7 570 000 грн), винну посадову особу чекає штраф від 85 000 грн до 170 000 грн.
Під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тобто, якщо ухилення від сплати податків було від 7 570 000 грн і більше (але до 10 598 000 грн), кожну винну посадову особу чекає штраф від 170 000 грн до 255 000 грн.
Під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в сім тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тобто, якщо ухилення від сплати податків було від 10 598 000 грн і більше, кожну винну посадову особу чекає штраф від 255 000 грн до 425 000 грн.